Будівництво

З наведеного можна зробити висновок про те, що конструктивні рішення застосовуваних бульдозерів не забезпечують подальшого поліпшення техніко-економічних показників роботи. Рівень пристосованості землерійно-транспортних машин планувальним рішенням земляних споруджень найбільше повно характеризується величиною недобору шаруючи ґрунту до проектних оцінок. Утворення шаруючи недобору ґрунту викликано поруч факторів, у тому числі наявністю канатно-блокової системи керування неповоротним відвалом, відсутністю открылков і інших активних робітників органів, що забезпечують необхідний рівень пристосованості, що сприяють росту продуктивності, якості виконання роботи й зниженню трудозатрат.
До складу парку землерийних машин, застосовуваних на об’єктах міського будівництва, входять екскаватори, бульдозери, землерійно-фрезерні машини, а також машини для розробки мерзлого ґрунту: роторні екскаватори з дискофрезерным робітником устаткуванням, баровые машини, рыхлители, гідромолоти. Найбільше часто використовуються із всієї землерийної техніки одноковшеві екскаватори (~47%) і бульдозери (~51%).
На об’єктах міського будівництва застосовуються в основному (39,4%) бульдозери типів Д-686 і Д-687 на базі трактора Т-100М. Приблизно 20% з них мають потужність 117 … 132 кВт, 3,0%- 220 … 242 кВт і менш 1%-301,5 кВт (фірма «Комацу», Японія). Результати досліджень показують, що на об’єктах міського будівництва застосовуються землерийні й землеройно-транспорт-ные машини значно більшої одиничної потужності, чим у сільському будівництві, технічні параметри яких дозволяють робити розробку ґрунту в крупнообъемных котлованах і широких (більше 2,5 м) траншеях.